- примучити
- -чу, -чиш, док., перех. і без додатка, розм.1) Трохи намучити.2) Замучити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
примучити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
приломити — сломать надвое, разломить, переломить (1) И ударишася копием вместо, и копия своя приломиша и спадошася оба с коней своих на землю. Сказ. о Мам. поб., 195 (XVII в. ← XV в.). Но Троил видѣвыи Диомида ... и копие направя на Диомида нападе. Его же… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
примучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до примучити. || приму/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який змучився … Український тлумачний словник